У яких випадках я скеровую на електроенцефалографію (ЕЕГ) і для чого?

Часто батьки запитують у яких випадках я скеровую на електроенцефалограму (ЕЕГ) і для чого??

Електроенцефалографія (ЕЕГ) – це метод дослідження головного мозку людини, що дозволяє оцінити його електричну активність, яка змінюється в залежності від фізіологічного стану.

ЕЕГ рекомендують проводити в наступних випадках:
1. для оцінки ступеня зрілості головного мозку відповідно до віку дитини;
2. При затримках психомовного, психомоторного розвитку, психоемоційні порушення незрозумілого походження. У тому числі всім дітям, яким передбачається призначення стимулюючої нейротропний терапії;
3. Для диференціальної діагностики епілепсії та контролю ефективності її лікування (підбір протисудомних препаратів, їх дозування) при епізодах втрати свідомості і нападоподібних станах (непритомність, кризи, судомні і безсудомних напади, епізоди короткочасної завмирання, панічні атаки, ендокринні порушення, тики).
4. при порушенні поведінки і шкільної успішності – для правильного підбору терапії.
5. При порушеннях сну (сноговоріння, снохождение, нічні страхи).
6. У разі нещасного випадку, пухлинах, порушення мозкового кровообігу та інших захворюваннях головного мозку;
7.при підвищенні слиновиділення(гіперсалівації);
8.при дистоніях артикуляційного апарату;
9.при порушенні великої к-ть звуків;
10.при заїкання для визначення форми і причини;
11.при СДУГ.

Для аналізу ЕЕГ використовується база «норми», причому у дорослих ця «норма» – одна, а у дітей коливається в залежності від віку. За відхиленнями від «норми» можна судити про порушення.

Звичайна ЕЕГ фіксує хвильові коливання і малозрозуміла людині, якій роблять це дослідження, та й психіатра часто говорить тільки про наявність чи відсутність патологічного вогнища.

Тим часом, електроенцефалографія має більш широкі можливості для розуміння процесів, що відбуваються в головному мозку людини, дозволяє візуалізувати проблемні зони, виявити «тонкі» місця.

Знання своєї електроенцефалографії потрібно не тільки хворій людині, але і здоровому, для того, щоб розуміти «в якому місці тонко і може порватися».

Отримавши результати я можу знати у яких ділянках мозку могли статися зміни,які могли вплинути на мовлення.З урахуванням цього я підбираю корекційну програму і можу вже зоорієнтувати батьків,дати якість прогнози.

© 2016, Надія Думич. All rights reserved.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.